Багато галасу у засобах масової інформації та у правових колах викликало прийняття закону, яким запроваджено нові механізми та підходи до фінансового моніторингу в Україні. Чи такий страшний звір, як його малюють?
28 квітня 2020 року набув чинності Закон №361-ІХ, яким законодавці окреслили коло операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та описали критерії, на які потрібно спиратися при класифікації тієї чи іншої операції.
Як зазначають адвокати столичної юридичної компанії, основною метою прийнятого закону є протидія легалізації коштів, що були отримані злочинним шляхом, протидія фінансуванню тероризму та захист прав та інтересів громадян, суспільства та держави.
Головні зміни у сфері фінансового моніторингу
Детальніше пропонуємо зупинитися на головних новаціях закону про фінмоніторинг та визначити, які фінансові операції підпадають під обов’язковий моніторинг та які основні зміни відбулися. Так, Законом № 361-ІХ запроваджено наступне:
- Згідно із пунктами 6 та 7 Рекомендацій FATF та Резолюції Ради Безпеки ООН №1267 і №1373 передбачено налагодження міжнародного співробітництва з питань накладання цільових фінансових санкцій та замороження активів;
- Покращено методику та підходи до визначення кінцевого бенефіціарного власника компанії та встановлення зв’язків між компаніями;
- Надано визначення та окреслено сутність нового принципу, такого як «ризик-орієнтований підхід». Це означає, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час аналізу операції будуть брати до уваги країну реєстрації клієнта або установи через яку клієнт здійснює передачу активів, спосіб надання або отримання послуг, види груп товарів або види послуг;
- Введено нову категорію – порогові фінансові операції. Під поняття порогових фінансових операцій підпадають ті, що дорівнюють або перевищують суму у 400000,00 грн.;
- Суттєво зменшено кількість операцій, що підлягають обов’язковому звітуванню. Це операції, що проводяться політичними діячами, операції, в яких клієнт чи банк клієнта не дотримується рекомендації FATF, готівкові операції та операції щодо переказу коштів за кордон.
Зупинення сумнівних операцій суб’єктами фінмоніторингу
Підсумовуючи вищевикладене хочеться відзначити, що нові підходи та принципи фінмоніторингу дають надію на те, що основна мета закону буде виконана, а суб’єкти господарювання, що проводять «чорні» операції, зведуть їх нанівець.
Оскільки суб’єкти фінансового моніторингу наділені повноваженнями щодо зупинення проведення сумнівних операцій, замороження активів та передання інформації про такі операції до правоохоронних органів для здійснення досудового розслідування щодо виявлених обставин та подій, то при цьому сам суб’єкт операції про таке зупинення не повідомляється.
